Ярослав Файзулін, співробітник Українського інституту національної пам’яті, опублікував статтю про ставищанина Максима Славинського, голову Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Празі, за архівами СБУ:
100 років тому Україна встановила дипломатичні відносини з Чехією
"Головним моїм обов'язком було здобути визнання у чехословацького уряду Української Народної Республіки і Директорії як її верховної влади. Я повинен був добитися допомоги зброєю для петлюрівської армії. Укласти економічні договори, підготувати політичні умови, спрямовані проти радянської Росії або іншої країни, що вела боротьбу з Україною або Чехословаччиною", – згадував 1945 року колишній голова Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Празі Максим Славинський.
Чехословаччина проголосила незалежність наприкінці жовтня 1918-го – після розпаду Австро-Угорської імперії. На початку 1919 року прем'єр-міністр тодішнього українського уряду Володимир Чехівський доручає громадському і політичному діячеві Максиму Славинському встановити дипломатичні зв'язки з країною. Той особисто знає президента Чехословаччини Томаша Масарика. Вони познайомились 1911-го в Петербурзі. Професор Празького університету приїжджав до російської столиці з лекціями. Славинський тоді працював редактором місцевих видань і в його квартирі Томаш Масарик зустрічався з українськими письменниками Петром Стебницьким і Олександром Лотоцьким.
76-річного дипломата і перекладача Максима Славинського затримали радянські розвідники у Празі 1945-го, коли почули від нього українську мову. Звинуватили у ”контрреволюційній діяльності”. Відвезли до Києва і посадили в Лук'янівську в'язницю, де він помер. Фото з кримінальної справи
Автор: Галузевий державний архів Служби безпеки України
...
Читати далі »