14 квітня 2019 року виповнюється 130 років з дня народження Юхима Дмитровича Боголюбова, міжнародного гросмейстера, претендента на світову першість в 1920-1930-х рр.

Юхим Дмитрович Боголюбов народився 14 квітня 1889 року в селі Станіславчик Таращанського повіту Київської області в родині священнослужителя.

У 1907 році вступив до Київського політехнічного інституту, але 1909-го залишив заняття в зв'язку з захопленням шахами. Незабаром став одним із провідних шахістів України.

Як шахіст висунувся в київських змаганнях. Улітку 1914 Боголюбов брав участь у міжнародному турнірі Німецького конгресу в Мангаймі, під час якого почалася Перша світова війна, був інтернований. У Німеччині Боголюбов незабаром одружився з дочкою німецького броваря і залишився там жити.

Повністю зв'язків з батьківщиною не переривав, періодично приїжджав для участі в шахових змаганнях. У 1920-х роках помітно перевершував в класі всіх радянських шахістів, свідченням чого стало завоювання двічі звання чемпіона СРСР (1924 і 1925). У 1925 році добився найбільшого в своєму житті турнірного успіху, випередивши в першому московському міжнародному турнірі Е. Ласкера і Х. Р. Капабланка.

Гру Боголюбова відрізняли багата фантазія в комбінаційних ускладненнях і віра в свій талант. У 1929 і 1934 роках Боголюбов програв А. Альохіну два матчі за звання чемпіона світу. Вісім разів ставав чемпіоном Німеччини (1928-39), перемагав на міжнародних турнірах у Стокгольмі (1919), Берліні (1919, 1926, 1928), Бад-Кіссінгені (1928), Бад-Наухаймі (1935), Штутгарті (1939) та ін.

Зробив внесок у теорію дебютів, розробив систему гри в ферзевому гамбіті, варіанти в королівському гамбіті і французької захисті. Автор книги «Міжнародний шаховий турнір у Москві 1925 р».

Помер Юхим Дмитрович 18 червня 1952 року в місті Тріберг-ім-Шварцвальд.

До початку 1990-х років про фігуру Боголюбова замовчували в радянській шаховій періодиці, про нього намагалися не згадувати, а партії, виграні ним, не цитувати. Сьогодні книги Юхима Боголюбова знову користуються популярністю.