Саджають паску і виймають з печі або духовки з молитвою. Бажано, щоб у цей час на кухні була ідеальна тиша. Паска, яка печеться в шумі, тріскає.
Кажуть, поки вона не освячена, їсти її не можна.
Колись кожна господиня мала власний рецепт паски, перейнятий від мами чи бабусі. На Галичині та Закарпатті їх печуть у вигляді круглого хліба і прикрашають візерунками з тіста – подвійними (восьмираменними) хрестами, решітками, віночками, пташками та баранячими ріжками.
Сир та масло - символи жертовності та ніжності Бога. Ці продукти нагадують про стародавню культуру господарів-скотарів. Із сиром готують страви, без яких не обходиться майже жодне традиційне свято.
Крашанки символізують нове життя, воскресіння, достаток, вічний рух. За язичницькими віруваннями, яйце - символ сонця. Майже в усіх народів воно вважалося джерелом життя і початку світу. У міфах різних народів зі світового яйця виникає всесвіт. А з верхньої і нижньої половини яйця виникають небо і земля.
Малюють крашанки у Чистий четвер або в суботу. Найпоширеніші – червоні. Вони символізують пролиту за людей кров воскреслого Спасителя і радість життя. Його добувають із відвару цибулиння. З кори дикої яблуні отримують жовту барву, з молодого березового листя – салатну, з шишечок вільхи – брунатну. У воду для фарбування крашанок додають свячену воду – хрещенську, стрітенську і благовіщенську. Прийнято малювати тринадцять крашанок – на згадку про Христа і його апостолів.
Писанки в Україні почали писати в епоху бронзи. Давні символи збереглися донині. Більшість з них трансформувалися у християнські. Знаки сонця тепер символізують воскреслого Христа. З прийняттям християнства додалися зображення церков та розп’ять. На народній писанці кожен орнамент щось символізує. Наприклад, заштриховані квадратики, трикутники та ромбики – засіяну землю, крапочки – зерно (зародження життя), безконечники-змійки – воду, риба – жертвоприношення, трикутники із зубчиками – хмарки, з яких падає дощ, свастя (закручені ріжки - знак сонця) – народження дитини. Існує легенда, що коні та олені, яких донині зображають на великодніх яйцях, щодня виносять сонце зі змієвого підземелля.
Колись писанки призначалися конкретним людям. Дитині дарували яскраві, хлопцеві, який подобався дівчині, – з червоним тлом, господарю – із заштрихованими геометричними фігурками, молодиці, яка хоче народити дитину, – зі свастями, старцям – на чорному тлі з драбинками (символізують дорогу до неба).
Наші діди і прадіди свято вірили в те, що писанки мали чудодійну силу. Перш ніж будувати хату, розмальовані яйця закопували в місцях, де мали бути кути. Щоб у хату не вдарив грім, писанки ставили під стріху. Щоб велися худібка та бджоли, закопували їх у стайні та під вуликами.
Сіль – символ достатку, повноти, суті. У Біблії сіль – символічний засіб зв’язку між Богом і його народом: «І не оставляй жертви твоєї без солі завіту Бога твого». У Нагірній проповіді Ісус Христос називає своїх учнів «сіллю землі».
Вважається, що сіль – це очисна речовина, пов’язана з залізом, кров’ю і небесними світилами, якої жахається нечиста сила. Зустріч гостей хлібом-сіллю має два значення: вияву гостинності та оберегу. У святкові дні для надання особливої сили солі її запікали в печі або святили у церкві.
Шинка-ковбаса символізують душевну радість. За притчею Ісуса Христа, коли повернувся додому блудний син, батько звелів заколоти вгодоване теля.
Свиня в українців асоціюється із силою землі, теплом і родючістю.
Існує легенда, що коли переслідували Христа, він сховався в сіні. Кури розгребли його, відкривши. Ісуса схопили, але він зумів утекти і сховався в соломі. Підбігли свині й почали рити солому, зариваючи Спасителя ще глибше. З того часу Бог благословив свинину в їжу людям.
Хрін робить людину міцнішою, як міцнішає християнин, прийнявши тайну сповіді під час Великого посту. Існує легенда, що хрін колись був отруйним, і жиди задумали отруїти ним Ісуса Христа. Натерли хрону, дали Спасителеві, а він з’їв і не отруївся. А потім поблагословив хрін і звелів християнам його їсти.
Букшпан - символ безсмертя і вічного життя: «Праведник наче пальма зацвіте, наче кедр, що на Ливані, розмножиться» (Пс. 91:13).
Не несіть до церкви спиртних напоїв
Як розповіла їмость Марія Грень, у її великодньому кошику обов’язково мають бути паска та бабка (кругленька пасочка з родзинками), шинка, ковбаса, яйця, сіль, масло, сир і хрін. "Коли діти були маленькими, пекла ще баранчиків - щоб тішилися, – каже вона. – Останніми роками відійшла від цієї традиції. Щоб продукти у кошику гарно виглядали, сир кладу на дно, масло – зверху. По колу викладаю крашанки. По краях кошика встромляю букшпан. Господиням, які не мають його під руками, раджу використовувати будь-яку зелень. Може бути листя хрону або гілочки з вазонів. Накривають великодній кошик вишиваним рушником, на якому зображені символи Воскресіння і написано: "Христос Воскрес”.
У родині отця Василя Греня до святкового великоднього столу сідають після урочистої ранкової Служби Божої. Перед трапезою усі моляться. "Спершу кожен пробує свячене яйце, потім – паску з маслом, після цього – кому що смакує, – веде далі пані Марія. – Наша "коронна” великодня страва – яйця з хроном, ковбасою та шинкою. Усе це перемішую, солю і даю ложечку оцту”.
Знайомі священики, які мають парафії у містах, розповідають, що інколи у великодніх кошиках бачать фрукти, солодощі, спиртні напої, мінеральну воду, соки, оливки, різноманітні приправи та інші продукти, які не мають ніякого відношення до свята Пасхи. Це – неповага до традицій та нерозуміння символів. Не потрібно класти у святкові кошики і кухонне приладдя, як-от ножі та виделки. Крім традиційних продуктів, на Великдень освячувати несуть лише образки, медальйони та хрестики.
|
Головна
Ставищенщина
Форум
Фотоальбоми
Книга для гостей
Довідники
Швидкий пошук
Пошук за прізвищем
Каталог файлів
