Понеділок, 30.12.2024, 16:38
Ставище і Ставищенщина
ГоловнаРеєстраціяВхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
Категорії каталога
Ставищенське козацтво [24]
Громадські організації [16]
Політичні партії [5]
Про ОСББ [0]
Міні-чат
 Каталог статей
Головна » Статті » Громадське життя » Ставищенське козацтво

Козацька покрова.

                                                                                                  Козацька Покрова.

 

14 жовтня — свято Покрови, День українського козацтва і День захисника України. Сьогодні великої ваги набуває відродження українського козацтва, бо це і відродження України. Указом Президента України 14 жовтня оголошено Днем українського козацтва. Таким чином, Покрова святкуватиметься в нас не тільки як народнорелігійне, а й національне свято. На Запоріжжі була церква святої Покрови, і запорозькі козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою. Як відомо людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією. З кожним днем зростає інтерес багатьох людей до нашої історії. Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у сучасному нашому житті. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а вміло захищала себе від ворогів. Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно було жити українському народу в неволі. І почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорозьку Січ.

Козак - значить «вільний чоловік». Дуже важко жити самому по собі, до того ж в умовах поневоленої держави.Тому козаки об’єднувалися в курені ( загони), кожен курінь обирав собі отамана ( ватажка). Козаки суворо дотримувалися дисципліни, створили свій флот, що складався з легких і швидких човників (чайок) . Основним завданням козаків була боротьба з Туреччиною та кримськими татарами.

Хто хотів стати козаком, мусив наперед відслужити 3 роки в старого козака за слугу й помічника. Він робив усяку роботу й носив за козаком другу рушницю й потрібні клунки. Коли вивчався від того козака орудувати зброєю й набував спритності у битвах, ставав справжнім козаком і діставав зброю: рушницю, спис, луки і стріли.

Одягалися запорожці просто: в грубу сорочку, в кирею – довгий плащ без рукавів, шаравари. За широким поясом носили пістолі і люльку, через плече – торбинку з харчами і кулями, а до пояса на ремінець прив’язували ще й порохівницю з порохом. Голови голили… Та ще й таку моду дивну мали: чуприну носили (оселедець), та таку довгу, що на вухо намотували. А ще козаки казали: «Як на війні загину – мене ангел понесе в небо за чуприну».

Їли сушену рибу і печене м’ясо та риб’ячу юшку, бо риби в ріках та всякого звіра і птахів було дуже багато. Пекли хліб з пшеничної муки. Пообідавши молилися Богові, кланялися один одному й отаманові та дякували кухареві.

У 1775 році Запорізька Січ була ліквідована рішенням імператриці Московії Катерини II. Але, незважаючи на це, День українського козацтва сьогодні можуть святкувати справжні козаки, оскільки відродження козацтва стало невід'ємною частиною розвитку незалежної Україні.

Козацтву належить особливе місце в історії нашої держави та в історичній пам'яті української нації. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України XVII – XVIII ст., розвивала і боронила національну ідею, сприяла захисту політичних, економічних, культурних досягнень українського народу, його духовному розвитку.

Перший потужний спалах відродження власної державності припав на добу Козаччини. Друга спроба створити державу за козацькими традиціями демократизму і рівності робилася в період революційних змагань 1917–1920 рр. Третя – вже в наш час. Наприкінці 80-х рр. XX ст. інтерес до свого минулого та генетична пам'ять поряд з активізацією політичного життя в Україні спричинили виникнення козацьких громадських утворень. З'явилися перші осередки козацтва й з перших днів існування Українське козацтво заявило про себе як про авторитетну громадську силу, котра одразу почала шукати своє місце в громадсько-політичному спектрі України.

 

Вивчення історії українського козацтва сприяє патріотичному вихованню населення й подоланню національного нігілізму, розвитку духовності та зміцненню моральних засад суспільства, формуванню здорового способу життя й готовності до захисту родини, народу, держави.

Протягом 1990–2016 рр. українські козаки зробили значний внесок у справу реального втілення національної ідеї в українському суспільстві.

Сучасні козацькі організації є спадкоємцями і продовжувачами ідейних, духовних і моральних засад українських козаків. Логічним продовженням славних історичних традицій стало створення на території Ставищенського району громадської організації «Ставищенське козацтво». Вона була створена 2008 року за ініціативою небайдужої, патріотично налаштованої молоді, яка прагнула втілити козацькі, лицарські ідеали та принципи в сьогоднішнє суспільство.

За час існування громадської організації «Ставищенське козацтво» зроблено чимало корисних та добрих справ. Оскільки, головною метою нашої організації є національно  - патріотичне та духовно – моральне  виховання підростаючого покоління то вся наша робота спрямована на досягнення цієї мети. Налагоджена тісна співпраця з дитячими садочками «Сонечко» та «Золота рибка», де традиційно, напередодні свята Покрови Пресвятої Богородиці, ми проводимо прийом  вихованців старших груп у козачата. Величезну подяку хочеться напередодні свята висловити дирекції Ставищенського НВК №1, особливо заступнику з виховної роботи Пятнійчук Н.П.

Наша організація тісно співпрацює із відділом культури та відділом освіти Ставищенської РДА. Завдяки відділу освіти ми традиційно проводимо конкурс художнього слова серед учнівської молоді району «Козацьке слово». Спільно з бібліотечною системою відділу культури було проведено ряд бібліотечних уроків, які були присвячені святу Покрови Пресвятої Богородиці та історії виникнення козацтва на терені ставищанського краю.

Неодноразово разом з місцевою релігійною громадою проводили збір коштів, одягу та продуктів харчування учасникам АТО.

Не зважаючи на те що організація  не багато чисельна  козаками було проведено ряд заходів таких як: встановлення пам’ятного знаку „Козакам Ставищенського краю”, свято „Водохреще”, поїздка інвалідів по святих місцях м. Києва, спортивний конкурс молоді „Козацькому роду нема переводу”, проведення робіт з благоустрою посадки та видалення дерев в смт. Ставище,  допомога та участь в проведені військово польових зборах молоді, поїздка  на «Хортицю» , «Мамаєву слободу» та безліч іншого.

 

 

 

                          Завжди у нас ,у всі віки.

 

 

Завжди у нас, у всі віки                                                 

Стоять на варті козаки.                                                 

Стяг у руках вони тримають                                         

І Україну захищають.                                                   

Їх Катерина розпинала                                                    

Та їхню силу не зламала.                                              

На палі турки їх саджали,                                              

Та Дух незламний вони мали!

З Богданом мчали на Варшаву,

З ляхами билися на славу!

В нас козаки були в Ставищі,

Бо мали помисли найвищі.

З них кожен в серці віру мав

Тому Господь їм помагав!

Пречиста Діва захищала,

Їх омофором покривала.

І нині в нас є козаки,

Відомі, славні вояки.

Що захищають Україну

           В тяжку нелегкую годину.

          На сході нашої країни

         Стали до зброї вони нині

        Щоб нашу землю не віддать,

      Злочинців, вбивць щоб    покарать.

      У нас в районі є козацтво,

      Хоробре, сильне наше брацтво.

      Є ще й маленькі козачата,

      Що звеселяють маму й тата.

Сьогодні в день оцей святковий

      Бажаєм настрій мать чудовий!

      Бажаєм вам здоров’я нині,

            І миру в сій нашій країні!

            Бажаєм віку і наснаги

             І від людей шани й поваги

             Молитись Господові – Богу,

             І йти вперед, у  Перемогу!

                                           

         Пустовгар О.Я.

 

 

 

 

 

 

 

             Голова ГО «Ставищенське козацтво»                        Жабуровський О.О.

 

 

 

 

Категорія: Ставищенське козацтво | Додав: komicii (11.11.2016)
Переглядів: 1057 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0

Додавати коментарі та скачувати файли можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Рекомендуємо
Україна інкогніта_ Архівний відділ РДА ФК "Хілд-Любомир" Телерадіокомпанія "Грант" Ставищенські стайні Ставищенський музей Ставищенська бібліотека
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0