Субота, 04.02.2023, 04:46
Нове на сайті Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Оновити Нові повідомлення · Особисті повідомлення Особисті повідомлення() · Відомості про учасників форумуУчасники · Читаємо правила форумуПравила форуму · Знайти на форуміПошук · Підписатися на отримання новинRSS · Тільки для VIP-користувачівПриватний форум ]
Модератор форуму: Viktor, Оксана  
Форум » Історія Ставищенщини » Історичні факти » Люди, история, времена (Известные имена)
Люди, история, времена
ViktorДата: Четвер, 04.09.2008, 13:11 | Повідомлення # 1
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Исторические факты об известных людях, которые родились, жили, были проездом в Ставищенском районе или внесли свою лепту в развитие и благополучие района.

Санкт-Петербург
 
ViktorДата: П`ятниця, 15.05.2020, 07:49 | Повідомлення # 376
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


П. Д. ДЕМУЦЬКИЙ
(ПФС). Недавно минуло 15 років з дня смерті П. Д. Демуцького, видатного діяча на полі української музичної фольклористики, якій він присвятив понад 50 років свого життя. Порфирій Демуцький народився 26 лютого 1860 року в парафії свого батька в селі Янищивці Таращанського повіту на Київщині. Одержавши освіту в київській бурсі та духовній семінарії, Демуцький не пішов шляхом служіння церкві, а вирішив стати лікарем, щоб служити, за його виразом, „меншому братові", селянській масі, серед якої він виріс. Для цього Демуцький вступив на медичний факультет Київського Університету, який і закінчив у 1889 році.
Характерною рисою діяльності Демуцького було безкорисне служіння його рідному народові. Все життя присвятив він самовідданій активній праці серед селянства, як лікар-філантроп, як музико-етнограф, який ретельно збирав і обробляв українські народні мелодії, а також як диригент-фундатор, заснованого ним у селі Ахматові на Таращанщині селянського великого хору, з яким працював по над 20 років, виступаючи з концертами не тільки в Ахматові та в сусідніх селах, а й у Києві, Одесі, Таращі, Білій Церкві, Умані і т. і.
Великий вплив на Демуцкого мав М. В. Лисенко, в студентському хоровому колективі, в якому Демуцький працював як секретар і нотописець. Микола Лисенко запалив молодого юнака охотою до хорової роботи і запису народніх мелодій, які Демуцький весь час надсилав Лисенкові.
Як відомо, найбільшої популярності Демудький здобув записами не одноголосних народних пісень, а тих дуже поширених на Україні пісень, так званих „примітивів", які виконувалися в необробленій на родній формі багатоголосся.
На жаль, Демудький не залишив ніяких власних теоретично-наукових спостережень, які висвітлюва ли б його експериментальну роботу над народним багатоголоссям і над лірницькими піснями й кантатами, перші цінні записи, яких дав Демуцький у його збірці „Ліра і її мотиви" (1903 р.). Інструментальний дуже складний супровід ліри й досі лишається недослідженим через труднощі запису тієї „перегри", яку не змогли схопити ні Лисенко ні Демуцький.
В історію української музичної культури П. Демуцький увійде як один з великих знавців природи багатоголосої української народної пісні і народного стилю, її виконання.
Культ народної пісні був стихією Демуцького, і поширенню її серд української людності від дав він більшу частину свого життя.

"Павлоградська газета" №45 від 23.09.1942
Прикріплення: 3830913.jpg(123.6 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: П`ятниця, 15.05.2020, 08:09 | Повідомлення # 377
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


СУДЕБНАЯ ХРОНИКА.
Что ожидает бандитов и примазавшихся к советской власти?


Верховным Трибуналом утверждены смертные приговоры выездной сессии Киевского Губревтрибунала по Таращанскому уезду, приговорившей к расстрелу Савву Дубиковского, Андрея Прендвеля, Нестора Круковского и Дмитрия Вернидуба, которые в селе Салихи ограбили крестьянина Пятихатного, изнасиловали его жену и в селе Севериновка совершили ограбление крестьянина Лужевского, при чем изнасиловали его сестру.
Предволисполкома Красиловской волости Сильвестр Шекера был также приговорен выездной сессией к расстрелу за службу в банде Мартыновского и снабжение его оружием, за участие в местечке Ставище в еврейском погроме, при чем он лично убил еврея в 1920 г. В 1922 г. примазавшись к власти, он как председатель волисполкома, использовал свою должность в корыстных целях. Шекера занимался спекуляцией серебряными рублями, собранными в виде общегражданского налога, причем присвоил 10 рублей золотых. Картина преступления Шекеры завершается тем, что он тормозил проведение продналоговой кампании.
В ночь на 22-е. октября приговор над указанными пятью преступниками приведен в исполнение.

Газета "Пролетарская правда" №242 от 23.10.1922
Прикріплення: 4032870.jpg(117.9 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Неділя, 17.05.2020, 21:10 | Повідомлення # 378
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Новинки.



Газета "Діло" (Львів) від 08.02.1936



Олександр Опанасович Шпилинський (Alexander Spilin)
(18 серпня 1894, Полтава, Російська імперія – квітень 1990, Лейквуд, Нью-Джерсі, Сполучені Штати Америки) – сотник Армії УНР.

Источник: https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Шпилинський_Олександр_Опанасович
Прикріплення: 5006509.jpg(214.5 Kb) · 7634997.jpg(60.0 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Вівторок, 19.05.2020, 08:23 | Повідомлення # 379
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
ОБЪЯВЛЕНІЕ.
Управляющій Акцизными сборами Кіевской губ.



Газета "Киевлянин" №74 от 15.03.1906

1 ведро = 12,3 литра
Прикріплення: 7047067.jpg(260.1 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Вівторок, 19.05.2020, 21:07 | Повідомлення # 380
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


Газета "Відродження" (Тараща) №118 від 15.11.1942
Прикріплення: 1288583.jpg(242.2 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Середа, 20.05.2020, 15:04 | Повідомлення # 381
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
В 1-ой роте 131 Таращанского полка по вопросу о борьбе с руганью постановили: за каждое «выражение» штрафовать в размере однодневного пайка.



Газета "Красная армия" №667 от 17.06.1923
Прикріплення: 6698369.jpg(262.8 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Субота, 23.05.2020, 21:29 | Повідомлення # 382
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


ТАРАЩАНСКІЙ УЕЗД. (Корреспондентъ „Кіевлянина”).

Не такъ давно въ «Кіевлянинѣ» № 138 было сообщено о значительныхъ поврежденіяхъ озимыхъ и яровыхъ посѣвовъ, причиненныхъ выпавшимъ 6 мая градомъ, въ селахъ Василихѣ, Матвѣихѣ и Ожеговкѣ. Гораздо болѣе значительныя поврежденія, а мѣстами просто опустошенія произведены градомъ 25 мая, въ тѣхъ же селахъ Василихѣ, Матвѣихѣ и кромѣ того въ Богатыркѣ и Любчѣ. По полученнымъ въ мѣстномъ волостномъ правленіи свѣдѣніямъ, площадь уничтоженныхъ и поврежденныхъ озимыхъ и яровыхъ посѣвовъ простирается до 1,200 десятинъ, а убытки до 60,000 р. Больше другихъ пострадала Василиха, гдѣ не только уничтожена большая часть посѣвовъ, но и сильно повреждены огороды. Градъ падалъ величины необычайной: по увѣренію крестьянъ, двѣ градины изъ наиболѣе крупныхъ нарочно были свѣшены и оказались вѣсомъ въ 2¾ фунта. Съ какой силой падалъ градъ, можно судить по тому, что желѣзная крыша на зданіи мѣстной школы оказалась пробитой въ очень многихъ мѣстахъ.
Пострадали многіе изъ рабочихъ, которыхъ въ то время на полѣ было не мало. Крестьянка с. Василихи, Наталія Касьянчукова, убѣгавшая по направленію къ селу, такъ была прибита градомъ, что упала на дорогѣ, потерявъ сознаніе, и была поднята случайно проѣзжавшимъ мимо нея крестьяниномъ. Точно такой же случай былъ около с. Любчи съ крестьянкой Агафіей Корнійцевой, спасшейся, благодаря случайной помощи.
4 іюня въ с. Богатыркѣ крестьянинъ Никита Лихтанскій, 60 лѣтъ, убилъ зятя своего Бонифатія Занаранчука, 35 лѣтъ. Къ этому печальному концу привели давно уже возникшія между Лихтанскимъ и Занараичукомъ недоразумѣнія изъ-за пользованія клочкомъ огорода. Убійца арестованъ.
Начата уборка сѣна. Погода стоитъ хорошая. Урожай травъ выше средняго. Такимъ же обѣщаетъ быть и урожай озимыхъ.

Газета "Киевлянин" №162 от 14.06.1902
Прикріплення: 3856483.jpg(138.9 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Вівторок, 26.05.2020, 21:42 | Повідомлення # 383
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


Газета "Радянське село" №45 від 15.02.1925
Прикріплення: 3426870.jpg(67.5 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Середа, 27.05.2020, 12:21 | Повідомлення # 384
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


ЛАНАМИ СТАВИЩАНСЬКИМИ

ПЕРЕДОВИЙ КУЩ



ГАРБУЗОВІ СПРАВИ



БІЛА ГЛИНА



Газета "Нове українське слово" №297 від 20.12.1942


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Неділя, 07.06.2020, 19:01 | Повідомлення # 385
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


Газета Пролетарская правда №94 от 28.04.1925
Прикріплення: 8111439.jpg(176.3 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Понеділок, 15.06.2020, 08:11 | Повідомлення # 386
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


Газета "Рада" №287 від 17.12.1913
Прикріплення: 5185464.jpg(114.7 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Понеділок, 15.06.2020, 18:22 | Повідомлення # 387
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
1769 года февраля последних чисел, вышепрописанной партии украинской рейментар Стемпковский, с войском своим переезжая староства Белоцерковского чрез местечко Ставище, без всякой причины приказал своим подкомандным, а кому именно по причине множественного оных числа и гвалтовнического нападения, знать не можно, тамошней церкви Покрова Пресвятой Богородицы православного приходского священника, настоятеля Иоанна Димитриева ограбить, и ограблено гвалтовно пару лошадей с санками и упряжью, а к тому и служителя взято.

Киевские епархиальные ведомости, 15 января 1892 г., № 2 (Отдел неофициальный).



Юзеф Габриэль Стемпковский (1710–1793) – государственный и военный деятель Речи Посполитой, ротмистр коронных войск, обозный польный коронный, генерал-лейтенант польской армии (1777–1784), 27-й каштелян киевский (1772–1785), 31-й воевода киевский (1785–1791).
В 1768 году коронный региментарий Юзеф Габриэль Стемпковский принял участие в подавлении гайдамацкого восстания Колиивщины на Правобережной Украине.
Прикріплення: 7686506.png(428.1 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Вівторок, 16.06.2020, 12:00 | Повідомлення # 388
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


Есть моменты истории, которые кому-то нравятся, а кому-то нет. Но в целом это история, которую уже не изменить, и которая, так или иначе коснулась многих.
К 1970 году, по всему СССР, как грибы после дождя появлялись памятники В.И. Ленину, к 100-летию со дня его рождения. Не минуло это событие и районный центр Ставище.



На постаменте памятника можно прочитать, что авторами памятника Ленину были скульптор Воронский М.К. и архитектор-художник Гнездилов В.Г.



Воронский Макар Кондратьевич (1910-1994) – скульптор, педагог, профессор КГХИ. Родился в г. Борисове, Беларусь. Окончил Киевский художественный институт. Работал в области станковой и монументальной скульптуры. Автор многочисленных памятников на Украине и за рубежом. Участвовал во множестве художественных выставок. Заслуженный художник Украинской ССР. Профессор. Лауреат Сталинской премии 1951 за памятник Тарасу Шевченко (совместно с Александром Олейником). Жил и работал в Киеве.



Гнездилов Василий Георгиевич (1922-1999) – архитектор, художник, скульптор. Родился в с. Нижний Реут, Курской губернии. Выпускник Киевского художественного института. Автор многочисленных памятников и мемориальных комплексов, установленных в городах и поселках Украины. За создание комплекса ландшафтного парка имени 50-летия Великого Октября в городе Черкассы в 1979 году награждён Государственной премией УССР им. Т.Г. Шевченко.
Прикріплення: 4156697.jpg(251.3 Kb) · 7763534.jpg(468.8 Kb) · 3316003.jpg(39.8 Kb) · 4769633.jpg(191.3 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Вівторок, 30.06.2020, 13:36 | Повідомлення # 389
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


Хмиль Александр Яковлевич, родился в 1961 году в п.г.т. Ставище Киевской обл. Украинской ССР, полковник медицинской службы.
В 1984 г. По окончании военно-медицинского факультета при Куйбышевском медицинском институте и назначен на должность начальника медицинской службы 1912 ОСТБ.
Прошел путь от старшего ординатора до начальника Центрального военного госпиталя ФГМУ «Медицинский центр при Спецстрое России».
Награжден нагрудным знаком «Отличник Спецстроя России» и многими медалями.

Источник: http://www.np-moposs.ru
Прикріплення: 1159937.gif(23.6 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Вівторок, 07.07.2020, 08:06 | Повідомлення # 390
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1994
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Есть ещё небольшая часть информации из газет, по проектированию железной дороги в Ставище, в начале 20 века.

Залізнича колія „Цвітково – Погребище“.
Ще торік в-осени під доглядом інженіра А. Голембіовського вироблено детальний план нової залізничої колії „Цвітково – Погребище“. Колія ця матиме всього протягу на 189,3 верети; починатиметься вона од ст. „Цвітково“ і прямісінько, тільки з невеличкими закорюками, йтиме до ст. „Погребище“. На цій новій колії намічено по проекту такі станції (од „Цвіткова"): 1) „Зелена-Дуброва“ – на 16,7 вер., з правого боку від села тої ж назви і за 7 вер. від нього; 2) „Будище“ – на 86,8 вер. з правого боку від села, за 3 вер. від нього; 3) „Лисянка“ – на 54,8 вер. з правого боку від села, за 4 вер.; 4) „Погибдяк“ – на 76,5 вер. з правого боку від села, за 1/2 вер.; 5) „Красилівка“ – на 96,) вер. з правого боку від села, за 4 вер.; 6) „Ставище“ – на 115,0 вер. з лівого боку від містечка, за 4 вер.; 7) „Пятигори“ – на 133,0 вер. з лівого боку від села, за 2 вер.; 8) „Тетіїв“ – на 152,1 вер. з правого боку від містечка, за 2 вер.; 9) „Вовчий-Яр“ – на 170,9 вер. з правого боку від села, за 10 вер. До ст. „Погребище“ колія підходить з лівого боку. Зараз уже підходять до краю всякі підрахунки що до техничної роботи та будови нової залізничої колії (гаток, мостів, тонелів і т. ин.) і можливо, що під кінець сього марта місяця або ж на початку апріля управління по збудуванню нових залізниць подасть про колію „Цвітково –Погребище“ уже доклад на розгляд департаментові залізничих справ. Приблизно вирахувано, що одна верста колії обійдеться 70 тисяч карб., вся колія – 12 милійонів карб.
Газета "Рада" №59 від 13.03.1909

г. Тараща (на Київщині). Залізниця. Років з десяток тому товариство підприємців, з д. Лубенським на чолі, прохало у міністерства дозволу на будування залізниці „Ржищев –Христинівка“. Вона мала проходити в 6–9 вер. од Таращі, а найближчі станції – Синява та Северинівка – були б в 16–18 вер.
Довідавшись про це, наша міська дума послала до Петербургу уповноваженого клопотати, щоб залізницю було проведено через Таращу. Для цього город давав 10 дес. лісу, пісок та землю і брав на свій кошт техничні розвідки. Міністерська комісія, що розглядала справу, взяла на увагу прохання нашого города й обовязала підприємців прокласти до Таращі вітку. Раділи таращане, сподіваючись залізниці. Чекали довгенько її, та даремно: підприємці чогось свій проект залишили.
В цьому році д. Лубенський з спільниками знову обернулись до міністерства за дозволом на акціонерне товариство для збудування залізниці „Київ – Балта“. Ця колія, як і попередня, має проходити через таращанеький повіт, але з 7 промислових пунктів його станція проектується тільки в Ставищах, а повітове місто Тараща зостається геть-геть в боці (в 6–9 вер.).
Звичайно, значно більшу увагу для людности повіту мала б залізниця тоді, коли б і в Таращі збудовано було станцію і ось через що. Уся кладь з східньої частини повіту тепер прямує через Таращу до ст. Ольшаниці, а коли б була станція в Таращі, то вона б наблизила до людности пункт збування сельсько-господарських продуктів. Про велике ж значіння залізничої станції для Таращі, як в економичнім, так і культурнім житті, що й казати. Од Таращі до залізниці аж 22 вер. і поки то доберешся до неї! Весною ж коли розливається р. Рось, то доводиться або переправлятися на човнах, або ж сидіти й не рипатись.
Прочувши про нові заходи д. Лубенського, наші „батьки" знову заворушились: збірались, міркували, і постановили й на цей раз клопотатись, щоб залізницю прокладали таки через Таращу і збудували тут станцію. За уповноваженого обібрали міського голову п. Крупського, асігнувавши і йому на подорож до Петербургу 500 карб.
Газета "Рада" №21 від 27.01.1910

Под‘їздні залізниці колії.
Управління південно-зах. зал. дороги признало за необхідне будувати в першу чергу под‘їздні колії; Фастов – Радомисль (60 верст); Ракитно – Ржищев (50 верст); Карапиші – Богуслав (12 в.); Елизаветград – Бобринець (20 в.); Фундуклеївка – Чигирин (26 в.); Кременець – Почаїв (20 в.); Вапнярка – Ямполь (45 в.); Вінниця – Літин (30 в.); Звенігородка – гор. Звенігородка (12 в.); Коростень – Овруч (45 в.) й Ракшино – Ставище (55 в.).
Шляхи ці на думку управління мають бути ширококолійні. Проекти їх вже складено. Щоб дороги ці дешевше стали, вирішено використувати на їх старі матеріали.
Газета "Рада" №157 від 13.07.1911

Нова залізниця.
25 октября почали ходити поїзди по новій ширококолійній залізниці Сквира – Попельня. Залізниця проходить через Великі Єрчики, Буки, Строков, Голубятин, Париси. Товарні поїзди почнуть ходити в ноябрі. Цю залізницю проведено буде далі на м-ко Володарку і Ставища.
Газета "Рада" №243 від 28.10.1911

Міністерство доріг сповістило управління п.-з. залізниць, що інженерові В. В. Максімову дозволено зробити техничні досліди залізнодорожніх ліній од Чигирина і Радомисля до п.-з. залізниці, і в районі між Ржищевим і Таращею з віткою Ставище.
Газета "Рада" №20 від 25.01.1912

Под'їздні зал.-дор. колії. Інженерові Максимову дано дозвіл зробити досліди зал.-дор. колії: Богуслав – Карапиші, Тараща – Рокитно – Ставище і Чигирин – Фундуклеївка.
Газета "Рада" №41 від 19.02.1912

Затверження проектів нових зал. доріг.
Позавчора одбулася нарада київського порайоннаго комітету, на якій затвержено проекти таких зал.-дор. віток.
На Київщині:
Від ст. Ракитно через Таращу до Ставищ (50 верст), від ст, Карапиш через м. Богуслав до м. Лисянки (50 верст); від ст. Фундуклеївки між селами Триліси і Стара Осота до Чигирина (32 верстви); від ст. Ракитно через Телешовку Лещинку, м. Кагарлик, с. Великі Прицьки до м. Ржищева (50 верст); від ст. Таганча чоі рез м. Степанці до г. Канева (31 верства); від Київа через Демієвку с. Хотів, м. Обухов до Германівки (44 версти); від ст. Звенігородка через г. Звенігородку до Лисянки (37 верств); від Умані до м. Торговиця (48 верст); від ст. Поташ через м. Іванки, с. Буки до с. Кислина (30 верст); від ст. Погребище через м. Дзюньків, м. Тетіев до м. Жашкова (67 верст); від ст. Погребище до м. Володарки (47 верст)» від ст. Липовець через г. Липовець до м. Зозова (23 верстви); від ст. Ирша до г. Радомисля (26 верст); від ст. Умань до міст. Терновки (31 верства).
Газета "Рада" №57 від 09.03.1912

Комісія в справі проведення нових залізниць признала бажаною лінію од Таращі до роз'їзду Рокитно з віткою до м-ка Ставища, од Ржищева до ст. Миронівки і од Боярки до села Германівки.
Газета "Рада" №60 від 13.03.1912

3 Київщини. Нові залізниці.
Петербурзька комісія одноголосно прийняла доклади про необхідність будування таких нових під'їздних залізниць: Рокитно – Ставище – Тараща; Обухів – Германівка – Жашків – Погребище, Миронівка – Ржищев – Київ через Жуляни.
Газета "Рада" №62 від 15.03.1912

Нові під'їздні зал. дор. колії. Вчора у Київі одержано повідомлення, що 2-й департамент Державної Ради у другий раз розглянув і затвердив шість нових під'їздних колій в районі п.-з. зал. доріг: 1) Київ – Германовка, 2) Мироновка – Ржищев, 3) Миронова – Богуслав, 4) Фундуклеївка – Чигирин, 5) Ракитно – Ставище, в віткою до Таращі, 6) Погребище – Заслав. Будівля колій має початися у цьому році.
Газета "Рада" №145 від 26.06.1912

Виділення землі під залізниці. У Київі офіціально опубліковано Височайший наказ сенатові про виділення землі на Київщині, Херсонщині, Харьківщині, Полтавщині, пензенській і вятсьвій губерніях для будови на їй залівничих ліній: а) від ст. Мироновки півд.-зах. зал. доріг, до м. Богуслава на Київщині; б) від перегона Київ – Боярка, до м. Германівки; в) від ст. Погребище, півд.-зах, зал. доріг, до м. Жашкова з вітками до сахарних заводів: Бугаївського, Денгофовсько-Дубровецького, Скоморошського, Кашперівського і Дзюнківського, на Київщині; г) від ст. Мироновки, чи ст. Рокитно, до м. Ржищева з віткою до м. Кагарлика, на Київщині; д) від ст. Рокитно, до м. Ставища з віткою на Таращу; е) від ст. Фундуклеївка, півд.-зах. зал. доріг, до г. Чигирина; ж) від ст. Гадяч, південних зал. дор. до ст. Охтирка; з) від перегону Бурти – Крюков, південних доріг, до г. Новогеоргіевська, на Херсонщені; і) від ст. Рубежная, катериненської зал., до г. Старобільська, на Харківщині; ї) від перегона Башмаково – Вигдядовка, сизрано-вяземсько ї зал. дор., до г. Чембара, пензенської губ.; к) від перегона Башмаково – Виглядовка, сизрано-вяземської зал.дор., до Нижне-Ломова, пензенської губ., і л) від ст. Загарье, пермської зал. дор., до г. Слободського, вятської губ. Виявилось, що під залізниці на Київщині, Херсонщині, Харьківщині, Полтавщині і пензенській губ. треба одвести коло 4.000 дес. землі.
Газета "Рада" №257 від 09.11.1912

Археологічний догляд при будівлі залізних доріг. П. київський губернатор сповістив начальника південно-західних залізних доріг, що Імператорська археологічна комісія доручила товариству охорони памьятників старовини і містецтва організувати догляд за земляними роботами при будівлі 7-ми залізнодорожних колій в межах Київщини: Боярка, Германівка, Миронівка – Кагарлик – Ржищев, Миронівка – Богуслав, Погребище – Жашків, Рокитно – Ставище, Фундуклеївка – Чигирин.
Газета "Рада" №70 від 24.03.1913


Санкт-Петербург
 
Форум » Історія Ставищенщини » Історичні факти » Люди, история, времена (Известные имена)
Пошук:


Ставище © 2023