Цікаві факти з історії Ставищенщини
|
|
Viktor | Дата: Четвер, 03.09.2015, 11:53 | Повідомлення # 226 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1990
« 11 »
Країна:
Статус:
| Magazin für die neue Historie und Geographie, angelegt von D. Anton Friedrich Büsching, Том 22, 1788, стр. 287-288
Я воспользовался информацией предоставленной Оксаной, чтоб посмотреть количество домов указанных Антоном Фридриховичем Башингом в Журнале новейшей Истории и Географии, 1788 г., том 22, стр.287-288
Город Ставища (Stadt Stawiszcza) – 447 домов. Попружна (Popruzna) – 83 дома. Гейсиха (Hecpycha) – 113 домов. Беседка (Mniszkowa) – 155 домов. Розумница (Rozumycha) – 73 дома. Станиславчик (Stanislawczyk) – 33 дома. Братчикова Гребля (Bratczykowa Grobla) – 49 домов. Гута (Huta) – 22 дома. Снежки (Snizki) – 71 дом. Войнаровка (Woynarowka) – 51 дом. Янишовка (Jamszowka) – 169 домов. Острая Могила (Oftra Mogiela) – 43 дома. Брылевка (Brylowka) – 108 домов. Ясиновка (Jafinowka) – 117 домов. Слобода Антоновка (Sloboda Antonowka) – 84 дома. Слобода Юрковка (Sloboda Jurkowka) – 42 дома. Красиловка (Krafilowka) – 120 домов. Журавлиха (Zurawlicha) – 89 домов.
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: П`ятниця, 04.09.2015, 15:46 | Повідомлення # 227 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1990
« 11 »
Країна:
Статус:
|
Центросоюз – общероссийский кооперативный центр. В 1898г. был создан Московский союз потребительских обществ (МСПО), впоследствии Центросоюз. С 1903 года является членом Международного кооперативного альянса. Центросоюз вёл конкурентную борьбу с частными торговцами за свою долю в общей массе прибылей и способствовали уменьшению расходов своих членов на приобретение товаров. Определенная часть прибыли Центросоюза после уплаты налогов зачислялась в их основной и запасный капиталы, другая часть распределялась между членами кооператива – по паям и забору товаров. Поэтому требовался учет забора (покупок) товаров каждым пайщиком в течение года, и для этого Центросоюз применял такой способ учёта, как выдача пайщику специальной марки с указанием суммы покупки при расплате за товар в лавке. В России Центросоюз действует по сегодняшний день.
Санкт-Петербург
|
|
| |
Оксана | Дата: Неділя, 06.09.2015, 10:27 | Повідомлення # 228 |
Лейтенант
Група: Модератор
Повідомлень: 85
« 6 »
Країна:
Статус:
| У того ж автора сторінка 1363 Білоцерківське староство: 1) Біла Церква, місто на річці Рось, яке постраждало від великої Татарської навали у 1626р. 2) Триліси, закрите (? - не впевнена у перекладі) містечко 3) Торчиця 4) Ставища 5) Ольшанка 6) Рокитно (маленьке містечко) https://books.google.com.pk/books?i....f=false Нижче мова про адмністративний поділ Київського воєводства. Деякі міста і села згадуються під церковною владою geistlichen guter, деякі під королівською koniglichen guter і вживається слово adelichen guter, яке я не знайшла у словнику і шукачу в інтернеті, але можна припустити, що мова йде про феодальні володіння. Ставища вказані під королівською владою (не впевнена у значенні слова guter, як воно перекладається: влада, управління, тощо) https://books.google.com.pk/books?i....f=false
Повідомлення відредагував Оксана - Неділя, 06.09.2015, 11:34 |
|
| |
Viktor | Дата: Неділя, 06.09.2015, 19:47 | Повідомлення # 229 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1990
« 11 »
Країна:
Статус:
| Цитата Оксана ( ) слово adelichen guter, яке я не знайшла дворянское (знатное, благородное) имение (усадьба)
Санкт-Петербург
|
|
| |
l_sergiy_m | Дата: П`ятниця, 18.09.2015, 15:15 | Повідомлення # 230 |
Лейтенант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 68
« 2 »
Країна:
Статус:
| Воейков, Д. Киевская губерния : стат. сведения о распределении землевладения, о ценности имений и о крестьян. деле Д. Воейкова и В. Загоскина : с 2 хромолитогр. картами. — СПб. : В тип. В. Безобразова и комп., 1867
ст. 102-103 (Вђдомость о свеклосахарныхъ заводахъ): Тихій Хуторъ - Липковскаго на аренде у Горштейна и Міндина; время основанія завода: 1847; какого устройства заводъ: паровой; число прессовъ и насосовъ: 4; число рабочихъ: 1864-1865 г. -90, 1865-1866 г. - 43; число переработанныхъ берковц. 1864-1865 - 21600, 1865-1866 - 10320; число десят. засђянныхъ свекловицей: 400; получено свекловицы, берковц.: 4800; число кубич. сажень дровъ: 700 на суму 7000; число пудовъ животнаго угля: 1800; рабочихъ: муж. 100, жен. 100, несовершенн. 0; задђльная плата мужчинђ в мђсяцъ: 7 р. 00 коп.; число пудовъ добытаго пђска: 8800; стоимость завода и машинъ: 50000 руб.; во что обходится пудъ пђска заводу: 3 руб. 75 коп.; выходъ пђска изъ 1-го берк. свекловицы: 25%
ст. 106-107(Вђдомость о винокуренныхъ заводахъ): Ставищанскій гр. Браницкаго: число выкуренныхъ градусовъ: въ периодъ 1864-1865 - 1068824, 1865-1866 - 742495 Кривецкій Подгорскаго: число выкуренныхъ градусовъ: въ периодъ 1864-1865 - 139407 Станиславчискій: число выкуренныхъ градусовъ: въ периодъ 1864-1865 - 116200, 1865-1866 - 925316
Карта Кіевской губернии съ обозначеніемъ по каждому селенію сколько крестьяне платятъ ежегодно за десятину ихъ надђла и сколько земли приходится на душу (подесятинная плата, руб. коп./число земли на душу, дес.): Антоновка: 1,58/2,57 Бесђдка: 1,30/2,20 Богатырка: 1,56/2,43 Брилђвка: 1,10/2, 32 Василиха: 1,26/3,07 Гейсиха: 1,66/2,63 Острая Могила: 1,58/3,00 Журавлиха: 1,21/3,00 Янишевка: 2,14/2,55 Красиловка: 1,45/2,55 Кривецъ: 1,11/2,24 Любча: 1,31-1,95/2,03-2,58 (село раздђлено между несколькими владђльцами) Полковничій хуторъ: 2,15/3,10 Попружна: 2,40/2,14 Разумница: 1,74/2,14 Снђжки съ Гутой Снђжицкой: 1,76/2, 27 Станиславчикъ: 1,58/2,52 Стрижавка: 2,28/1,81 Сухой Яръ: 0,74/2,61 Торчица: 1,29/2,97 Торчицкій Степокъ: 1,58/1,94 Юрковка: 1,69/1,86 Ясеновка: 1,53/2,25
Сніжки - Київ
Повідомлення відредагував l_sergiy_m - Субота, 19.09.2015, 22:44 |
|
| |
l_sergiy_m | Дата: Середа, 23.09.2015, 23:52 | Повідомлення # 231 |
Лейтенант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 68
« 2 »
Країна:
Статус:
| УДК 929.52:94 (477) Сергій Лисенко ЖИТНЬОГІРСЬКА ТА ТАРАЩАНСЬКА ГІЛКИ РОДУ НЕЗАБИТОВСЬКИХ
У селах Плоске і Янишівка, що належали графам Браницьким,проживало чимало дрібної чиншової шляхти. Метрична книга Покровської церкви с. Янишівка 1812 р. фіксує прізвища шляхти: Буткевичі, Петровські, Верховецькі, Томашевські, Чернявські,Шпаковські, Галькевичі, Кринєцькі, Козємирські, Дромарецькі, Дєдковські, Струцькі, Стоцькі, Маленовські, Бачковські, Перегуди, Гребовські, Кошалковські, Галецькі, Колоцєнські, Матковські;
1814 р. – Флоринські, Ромашевські, Петровські, Костецькі, Кречевські, Пєхновські, Пришевські, Перегуди, Гошовські, Шпановські, Ходаковські, Сміляки, Ба(и)чковські, Каземирські, Савицькі, Гулькевичі, Любецькі, Дєдковські, Буцьні, Соболевські;
1815 р. – Пришевські, Шпаковські, Савицькі, Чернявські, Сівковичі, Реташевські, Гулькевичі, Олішевські, Ободзінські, Скибицькі, Грибовські, Далевські, Піхновські, Костецькі, Плясецькі, Бачинські, Кржижановські, Маленовські, Кошалковські, Іваницькі, Горбаневичі, Шпаковські, Козьмінські, Яновські, Краєвські, Дзігульські, Тарновські, Добровольські, Зігульські, Ясинські,Колоципські;
1816 р. – Піховські, Влевкевичі (?), Дрогомерецькі, Перегуди, Шпаковські, Буцепи, Лобецькі, Галінські, Гулькевичі,Тарнавські, Петровські, Кориневичі, Жураковські, Савицькі,Фліоринські, Бачинські, Буткевичі, Туркевичі, Тарнавські,Виспивковські (?), Краєвські, Маріамські, Яневські, Томашевські, Дідківські, Малиновські, Ходаковські, Здебські, Зигульські;
1818 р. – Іваницькі, Чернявські, Кориневичі, Ковальські, Романовські, Добровольські, Шпаковські, Кудрицькі, Петровські, Пехновські, Краевські, Рубецькі, Фліоринські, Горбаневичі, Лабецькі, Криницькі, Малиновські, Перегуди, Міндричі (?), Здебські, Ромашевські, Яроцькі, Тарнавські, Галицькі, Грабовські, Яновські, Харевські, Дідковські, Грибовські, Заріцькі з Острої Могили, Просяновські, Плисецькі, Дромарецькі, Козирські, Обозинські, Чайковські, Кудрицькі, Соболевські, Матковські, Яневські.
Сповідний розпис 1798 р. Михайлівської церкви с. Плоского повідомляє, що у дворах мешкало 67 чоловік і 56 жінок – представників православної шляхти, а у 1816 р. – 40 шляхетських дворів (157 чоловік і 144 жінок).
За сповідним розписом Покровської церкви с. Янишівки 1816 р. у 61-му двір мешкало 233 чоловіка і 190 жінок – представників православної шляхти, 1831 р. налічувалося 55 дворів та 222 чоловіка і 193 жінок. 1820 р. у селі було 31 шляхетський двір, а 1846 р. – 62 двори однодворців, колишніх шляхтичів.
Представники роду Незабитовських належали до двох парафій римо-католицької та греко-православної, що підтверджується метричними актами як Ставищанського костелу, так і православної церкви с. Янишівка.
Проаналізувавши метричні книжки Покровської церкви с. Янишівки можна навести таку статистику:
Сніжки - Київ
|
|
| |
Viktor | Дата: Четвер, 05.11.2015, 14:54 | Повідомлення # 232 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1990
« 11 »
Країна:
Статус:
| Райони УСРР: статистичний довідник. Том 1, Київ, 1936
Засiвнi площi окремих технiчних, лiкарьских i нових культур пiд урожай 1935 року: Коноплi пiвнiчнi – 83 га Мак – 46 га Рапс озимий i кольза – 213 га Рижiй – 208 га Перилла (судза) – 18 га
Санкт-Петербург
|
|
| |
l_sergiy_m | Дата: Вівторок, 17.11.2015, 17:00 | Повідомлення # 233 |
Лейтенант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 68
« 2 »
Країна:
Статус:
| Энциклопедическій словарь Томъ 31. Издатели Д.А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И.А. Ефронъ С.-Петербургъ. Типографія Акц. Общ. "Издательское Дђло", Брокгаузъ-Ефронъ. 1900, ст. 386
Ставище, Ставища - мст. Кіевской губ. Таращанскаго у. при р. Гниломъ Тикичђ. С. до казацкихъ войнъ было значительнымъ укрђпленнымъ городомъ, но въ 1665 г. выдержавъ пятимђсячную осаду Чарнецкаго было совершенно разорено и превратилось въ незначительное мђстечко. Въ 1765 г. здесь было всего 354 двора. Въ настоящее время въ С. 1035 дворовъ и 7971 жителей (3989мжч. и 3952 жнщ.), 2 правосл. и 1 катол. црк.; синагога, телеграф. и почт. контора, кирпичный заводъ, 2 вод. и 3 вђтр. мельницъ, церк.-приход. школа, пріемный покой, больница, аптека; базары ежендђльно. Значительное городище, 6 кургановъ; вблизи въ урочище Ковалиха находили клады изъ старинныхъ (польскихъ) монетъ (Сигизмунда 3-го).
Сніжки - Київ
Повідомлення відредагував l_sergiy_m - Вівторок, 17.11.2015, 17:02 |
|
| |
Viktor | Дата: Вівторок, 29.12.2015, 08:38 | Повідомлення # 234 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1990
« 11 »
Країна:
Статус:
| А вот и нашлась сумма финансирования больниц в Ставище и Янишовке (Ивановке).
«Представники буржуазії фінансували створення лікарень для чорноробів і будували храми. В. Браницький утримував лікарню для селян селищ Ставищі та Янішовка, де були розташовані його економії, сплачуючи по 13528 руб. на рік».
Источник: М. Казьмирчук «Благодійність у Київській губернії кінця ХІХ – початку ХХ століття», Вісник КНТЕУ 4/2011
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Середа, 30.12.2015, 11:47 | Повідомлення # 235 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1990
« 11 »
Країна:
Статус:
| 250 ЛЕТ НАЗАД СТАВИЩЕ СТАЛО ИМЕНОВАТЬСЯ ГОРОДКОМ
Ставище. В люстрационной выписи градских актов Киевского воеводства, 1765 г. декабря 31, явленной в актах Таращанского Уездного Суда, 1818 г. марта 18, наименовано местечком.
Источник: Городские поселения в Российской Империи, том второй, С.-Петербург, 1861, стр.485
Санкт-Петербург
|
|
| |
l_sergiy_m | Дата: Понеділок, 11.01.2016, 13:38 | Повідомлення # 236 |
Лейтенант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 68
« 2 »
Країна:
Статус:
| Цитата Viktor ( ) Памятники белогрудовского горизонта (МП-V) лесостепной Киевщины до сих пор изучены слабо. До 90-х годов XX в. белогрудовские жилища были раскопаны только на двух памятниках: Обухов, ур.Подгородище (Обуховский р-н) [Петровская, 1974/24-а] и Красное-1 (Ставищенский р-н) (три жилища перерезанные крест-накрест траншеями) [Березанская, Вангородская, Косарева, 1984/35-а]1. Материалы этих раскопок не опубликованы. _______________________________________________________________________________ 1. Березанская С.С., Вангородская О.Г., Косарева А.А. Отчет о работе Ставищанского отряда Лесостепной Правобережной экспедиции Института археологии АН УССР в 1984 г. // НА ИА НАНУ.- №1984/35-а.
Источник: Лысенко С.Д., Лысенко С.С., Жилище белогрудовского горизонта с поселения Малополовецкое-13
Про знахідку археологічних пам'яток білогрудівської культури на території Ставищенського району є інформація з каталогу колекцій Наукових фондів Інституту археології НАН України за 2007 рік: "КРАСНЕ I, II. Колекція № 952. с. Красне, Ставищенськийр-н, Київська обл. р. Торч. Дослідження С. С. Березанської, 1984 р. Поселення білогрудівської культури. Склад колекції: фрагменти кераміки, вироби з кістки, каменю та бронзи. НА: Березанская С. С. Отчет о работе Ставищенского отряда Лесостепной Правобережной экспедиции в 1984 г. // № 1984/35а."
"Красне" - мається на увазі село Червоне, так як вказано річку Торч. Наскільки я розумію, знайдене археологами поселення білогрудівської культури знаходилося в долині р. Торч на захід від села Червоне, приблизно в цьому місці:
Білогру́дівська культу́ра — культура осілого населенняпізнього бронзового віку (XI — IX ст. до н. е.), яка була поширена на території України між Дністром і Дніпром. Культура була виявлена під час розкопок у 1918-27 роках Петром Курінним поблизу села Піківець Уманського району Черкаської області, у Білогрудівському лісі. Пізніше досліджувались О.І.Тереножкіним в кінці 1940-50-их років. Поселення білогрудівської культури зустрічаються також на околицях Києва. Деякі вчені бачать в білогрудівській культурі джерела найдавніших слов'ян Східної Європи та разом з білоозерською культурою є початком ранньозалізного віку. Білогрудівські поселення не мали укріплень, жителі мешкали ймовірно, в прямокутних великих напівземлянках, в яких стіни були з дерева, а підлога вимазана глиною. Поховання людей — ґрунтові та курганні могили, в яких небіжчики скорчені, інколи кремовані, а рештки вміщені до урн. Матеріальна культура представлена кам'яними (серп, сокири), керамічними виробами (слоїки, тюльпаноподібні посудини з гладким валиком зверху, черпаки, кухлі, миски, келихи, кубки, біконічні посудини з дрібнозубчастим орнаментом) та виробами з бронзи (браслети, шпильки, спіральні підвіски, вістря списів та луків, кинджали). У пізній період білогрудівці вже виготовляли знаряддя із заліза (голки). Основні заняття мешканців білогрудівських поселень — землеробство, тваринництво та птахівництво. Велику роль у світогляді племен білогрудівської культури відігравав культ вогню. Для поселень характерна велика кількість зольників, які переважно мали правильної форми підвищення до 4 м та діаметром до 35 м. Єдиної думки щодо їх призначення немає. Одні вчені вважають їх пам'ятками поховального обряду, другі — залишками житла, треті — культовими місцями, які пов'язані із вогнем. На зміну білогрудівській культурі прийшла чорноліська. Деякі археологи вважають їх двома частинами єдиної білогрудівсько-чорноліської культури, яка, на думку багатьох вчених, брала участь у складанні культури скіфського часу.
Джерела: 1. Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України, 2007 рік 2. Вікіпедія. Білогрудівська культура
Сніжки - Київ
Повідомлення відредагував l_sergiy_m - Понеділок, 11.01.2016, 15:01 |
|
| |
Viktor | Дата: Середа, 13.01.2016, 14:21 | Повідомлення # 237 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1990
« 11 »
Країна:
Статус:
| Наконец поиски увенчались успехом и мне удалось найти отсканированный вариант издания М. Мериана „Театр Европы” (Theatrum Europaeum), том. 9, 1672. Как я и предполагал, кроме экспликации к гравюре осады Ставища в 1664 году, есть также некоторое описание этих событий. С учётом того, что между годами осады Ставища и выходом издания прошло 8 лет, то возможно это один из первых письменных источников этих событий. По крайней мере, ни в украинской, ни в польской, ни в российской исторической литературе, я не встречал ссылки на этот источник информации. К сожалению, данное описание на немецком языке написанное готическим шрифтом, и потребуется время, чтоб сперва его переписать в современном немецком шрифте и после сделать перевод. Любая помощь в этом вопросе приветствуется.
Санкт-Петербург
|
|
| |
l_sergiy_m | Дата: Середа, 13.01.2016, 17:08 | Повідомлення # 238 |
Лейтенант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 68
« 2 »
Країна:
Статус:
| В каталогу колекцій Наукових фондів Інституту археології НАН України за 2007 рік є також інформація щодо археологічних знахідок в поблизу села Журавлиха Ставищенського району: " 196. ЖУРАВЛИХА. Колекція № 1006. с. Журавлиха, Ставищенськийр-н, Київська обл. Розкопки Г. Т. Ковпаненко, 1982 р. Курганний могильник доби бронзи. Ямна культура — курган 2, поховання:1, 2; курган 3, поховання 5; катакомбна культура — курган 2, насип. Склад колекції: молоток кам’яний, намисто кістяне, підвіска з ікла хижака (рис. 198), знаряддя крем’яне. "
Ямна культура—археологічна культура серед. З — поч. 2-го тис. до н. е., пам'ятки якої поширені в Сх. Європі від Уралу до пониззя Дунаю. На тер. України вони відомі в степовій, частково лісостеповій частині, в басейні Дніпра, Приазов'ї і Криму. Визначив культуру В. О. Городцов. Назву дістала від поховань у ямах під курганними насипами. Кожний курган був родовою усипальнею великої сім'ї. Померлих ховали в скорченому положенні на спині або на боці і посипали червоною вохрою. В могилу ставили посуд (переважно горщики яйцевидної форми) з їжею, клали кам'яні, кістяні, зрідка мідні знаряддя праці, зброю та прикраси. Поселення Я. к. інколи були укріплені; житла переважно наземні. Основою г-ва носіїв Я. к. було скотарство, займалися також землеробством, мисливством і рибальством. Племена Я. к. користувалися колісним транспортом. Як тяглову силу використовували волів.
Катакомбна культура— археологічна культура раннього бронзового віку. Виділив її на поч. 20ст. В. О. Городцов після розкопок курганів у басейні Сіверського Дінця. Пам'ятки К. к., що датуються кін. 3-го — 1-ю пол. 2-го тис. до н. е., поширені на тер. України (у пд. степовій частині Лівобережжя і почасти Правобережжя Дніпра, в Приазов'ї та Криму), Подон-ня і Калмицьких степів. Поселення К. к. майже невідомі. При дослідженні курганних могильників К. к. виявлено численні поховання. Померлих ховали здебільшого в катакомбах підбоях (звідки й назва культури), викопаних у стінах могильних ям. їх клали у скорченому положенні на боці (рідше випростаними), посипали червоною фарбою. В похованнях знайдено посуд, крем'яні ножі, скребки, наконечники стріл і дротиків, кам'яні просвердлені сокири-молоти, бронзові шила, сокири, ножі й долота, бронзові й срібні прикраси тощо. Осн. заняттям племен К. к. було приселищне або напівкочове скотарство (розводили велику й дрібну рогату худобу, коней). Мотичне землеробство було підсобним. У період існування К. к. на зміну материнському роду прийшов батьківський рід. Носії К. к. підтримували тісні зв'язки з племенами ін. культур, зокрема з населенням Пн. Кавказу.
Джерела: 1. Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України, 2007 рік 2. Ямна культура. Вкн.: Археологія Української РСР, т. 1. К., 1971 3. Катакомбнакультура. В кн.: Археологія Української РСР, т. 1. К., 1971.
Сніжки - Київ
Повідомлення відредагував l_sergiy_m - Середа, 13.01.2016, 17:11 |
|
| |
Viktor | Дата: П`ятниця, 29.01.2016, 12:36 | Повідомлення # 239 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1990
« 11 »
Країна:
Статус:
| Короткий статистично-економічний довідник Київської області за 1932 рік
СТАВИЩАНСЬКИЙ РАЙОН
Список мiськрад та адмiнiстративних районiв з основними показниками Назва районового центру – Ставище Найближача залiзнич. станцiя або рiчна пристань – Жашкiв Вiддал. вiд залiзн. ст. до райцентру – 15 Вiддал. район. центру до м. Києва в клм. – 313 Число рад (сiльських) – 27 Територiя в кв. кiлом. – 677,4 Населення на 1/I-1931 р. душ. – 62566
Промисловість – немає
Список вальцових млинiв, щ обули в системi Укрсiлькоопцентру, в колгоспiвськiй системi та вiданнi РВК (За даними Обл. Упр. с. г. борошномелля). Де мiстяться млини – Ставище. Пересiчне добове виробництво в тонах зерна – 12.
Попереднiй розподiл районiв области за ознакою спецiялiзацiї виробництва (затверджено вiд Оргкомiтету области) – Буряко-пшенично-скотарьский
Список трестованих радгоспiв (крiм Бурякотресту) та госп-в системи ВУКС`у по адміністративним районам області за станом на лютий мiсяць 1932 р. Назва с-г. тресту або органiзацiї до якої належить радгосп – Свиноводтрест. Назва радгоспу або де мiститься радгосп – Янищiвка. Площа всiєї землi (га) – 2046.
Список МТС области за станом на 1 сiчня 1932 р. Назва МТС – Ставищанська. Кiлькiсть трактор. – 25. Їхня потужнiсть (Н.Р.) – 295.
Колективізація сільських господарств Київської області за даними органів НКЗС. На який термiн подаются вiдомостi – 10/III. Кількість колгоспів в районі – 54. В т. числi: Комун – 1; Арт. – 53. Господарств – 14266 (З них колективiзовано – 9604 (% колективiзацiї – 73,1)). % колект. орної землi селян. корист. – 69,3.
Розподiя землi за вгiддями (за даними НКЗ на 15/V 1931 р.). Загальна площа (га) – 67738. В тому числi: Садиба – 5879; Рiлля – 52591; Сiножать – 1849; Лiс та чагарник – 3491; Iнша придатна – 426; Непридатна – 3502.
За внi площi (в га) озимих засiв у 1930 р. та ярих культур 1931 р. за даними НКЗС. За секторами разом 53119 (Радгоспи – 1230; Колгоспи – 31365; Iнддив. госп-ва – 20524). За окремними культурами по всiх секторах разом: Разом озимини – 19236 (в тому числi оз. пшеницi – 9281). Разом ярих зернов. – 17215 (в тому числi: Вiвса – 5202; Ячменю – 2717; Бобових – 1260). Разом всiх зернових – 36451. Разом олiйних – 24. Цукр. буряка – 4658. Картоплi – 4758. Кормов. корiнякiв – 355. Городнiх культур – 1831. Трав однор. та багаторiч. (без пiдпокр.) – 3447. Iнших культур – 1374.
Кiлькiсть худоби селянських господарств за даними НКФ на червень мiсяць 1931 року. Покажчики: а) разом селян. господарства; б) в том ч. колгосп. Коней усiх разом: а) 12370; б) 7447. Великої рогатої худоби разом: а) 11214; б) 885, (в тому числi: Роб, волiв: а) 24; б) 6. Нетелей ст. за 3 р. та корiв: а) 5919; б) 272). Овец та кiз усiх разом: а) 4332; б) 648. Свиней дорослих ст. за 9 мiсяцiв: а) 741: б) 447.
Контрольнi завдання засiвплощ на 1932 рiк (у тис. га.). Площа землi до обробки на 1931/32 р. – 58,5 (у тому числi: По радгоспах – 2,6; По селянському господ. – 55,9). Розподiл землi до обробки по селянськ. господ. на 1931/32 рiк: Фактична площа оз. посiвiв осенi 1931 р. – 19,3. Всi ярi посiви 1932 р. – 36,6 (у тому числi: Ярi зерновi – 19,3; Ярi технiчнi – 5,8; Ярi кормовi – 6,0; Город. карт. башт. та iншi – 5,5).
Лiси, що перебувають у вiдданнi Наркомлiсу (трест Українлiс). Назва лiспромгоспу – Ставищанськ. Назва адмiнрайону, де разташованi лiси – Ставищанськ., Тетiївський, Володар. I. Площа в га на 1/I 1932 р. – 11803,0. Рiчна продук. в кубометр на 1932 р. – 29300,0.
Довжина авто-гужовых шляхiв союзного та республiканського значений по районах области (За даними вимiрiв по картi шляхiв Г.Ш.У.). Довжина шляхiв кiлометрiв республiк. значення – 30.
Мiсцевий бюджет по районах области (Контрольнi числа РайФВ на 1931 рiк в тисяч.крбов.). Разом прибуткiв – 1371,9 (в тому числi: Електрифiкацiя та комунальне господарство – 2,7; Мiсцевi зборы та податки – 101,0; Держподатки та мита – 528,0 (в т. ч. сiльгосподаток – 316,0); Самообкладання – 309,2) Разом видаткiв – 1371,9 (в тому числi: Сiльське та лiсове господарство – 47,5; Транспорт та нарзв`язок – 99,8; Електрифiкацiя та комунальне й житлове господ. – 37,3; Видатки на соцiяльно культурнi потреби – 482,7 (в тому числi: Освiта – 376,4; Охорона здор. – 100,0); Вiдрахування до фонду регулюв. УСРР)
Філіялів та приписних кас Держбанку на 1/III 1932 р. (За даними Всеукраїнської контори Держбанку). Назва філіялів Держбанку – Жашкiвський Назва приписних до них кас – Ставищанська
Мережа ощадкас. Всього ощадкас – 11 В том числе: Агенств I-го рангу – 7; Агенств II-го рангу – 3
Торговельна мережа области (до споживчої мережi входять тiльки сiльпо, МРК з колишнiми Вуками i ЗРК). Торговельних одиниць споживчої кооперацiї – 41.
Населення за статтю та нацiональнiстю. Кiлькiсть населення на 1/I 1931 р. – 38361: Чол. – 18759; Жiн. – 19602. Розподiл населення вiдсотками зы нацiональнонiстю за переписом 1926 р.: Українці – 86,9; Росiянн – 3,9; Поляки – 0,6; Євреї – 6,5; Iншi – 2,1.
Кiлькiсть працiвникiв за наймом за основними галузями працi (Данi ВУРПС`у на 1 жовтня 1931 року). В сiльськ. господ. – 686. Зв`язок – 69. Розумова праця – 618 (в тому числе: Медсанпраця – 87; Робос – 282). Разом – 1373.
Мережа шкiл загального навчання дошкiльних дит. установ та установ СПОН`у (За даними сектору Соцвиху та сектору Облiку i Статистики НКО на 1 сiчня 1932 року). Кiлькiсть шкiл – 34: 4-рiчок – 20; 7-рiчок – 14. Кiлькiсть учинiв – 9983 (в т. ч. переросткiв- 1211): I концентру – 8939; II концентру – 1044. Контрольнi цифри кiлькости педперсоналу на 1932 р. – 232.
Мережа устан. масової комосвїти (За попереднїми повїдомлннями районових мїських вїддїлїв Освїти на 1 сїчня 1932 року). Бiблiотек наросв. i профспiлчанськ. – 1. Хат-читалень – 15. Червоних куткiв – 54. Кiно-театрiв та кiноустановок – 2. Театрiв i пиркiв – 2. Оркестрiв – 1. Будинкiв колелтивiста – 15.
Основнi елементи мережi закладiв охорони здоров`я за даними НКОЗ 1931 року. Всьо о лiжок – 79. Iз загальн. кiлькости лiжок заразних – 15. Всього амбуляторiй – 3. Всього полiклiн. – 1. Всього туб. диспансерiв – 1. Всього лiкарiв – 13 (в тому числi: Саниiт. – 1).
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Неділя, 06.03.2016, 15:27 | Повідомлення # 240 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1990
« 11 »
Країна:
Статус:
| Неделя строителя: еженедельное прибавление к журналу "Зодчий", издаваемому С-Петербургским обществом архитекторов. 1896, № 1-52 (7 янв. - 29 дек.), стр.209
27 октября 1896, № 43
Здание двухклассной министерской школы в м. Ставище Киевской губ., сооруженное на пожертвованные графиней А. Браницкою средства, освящено 16 октября. Здание не только отвечает всем требованиям школьной гигиены, но положительно роскошно. Построено оно в два этажа, имеет множество комнат, а по фасаду напоминает средневековый замок, с башнями и блестящими шпицами. Сооружение его обошлось свыше 35000 руб.
Санкт-Петербург
|
|
| |