П`ятниця, 19.04.2024, 15:05
Нове на сайті Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Оновити Нові повідомлення · Особисті повідомлення Особисті повідомлення() · Відомості про учасників форумуУчасники · Читаємо правила форумуПравила форуму · Знайти на форуміПошук · Підписатися на отримання новинRSS · Тільки для VIP-користувачівПриватний форум ]
  • Сторінка 2 з 3
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
Модератор форуму: Viktor, Оксана  
Форум » Історія Ставищенщини » Історичні факти » Максим Антонович Славинский (К 150-летию со дня рождения)
Максим Антонович Славинский
ViktorДата: Четвер, 13.12.2018, 09:42 | Повідомлення # 16
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Нарада послів УНР (18-20 серпня 1920 р., Відень).



1-й ряд (зліва-направо): (стоїть) Модест Левицький (посол у Греції), (сидять) Микола Василько (Швейцарії), Христофор Барановський (Генеральний секретар фінансів УНР), Андрій Ніковський (Генеральний секретар закордонних справ УНР), Григорій Сидоренко (Австрії), Андрій Яковлів (Нідерландах та Бельгії)
2-й ряд: 1. Микола Галаган (Угорщині), 2. Сергій Шелухін, 3. Олександр Шульгін (члени делегації УНР на Паризькій мирній конференції), 5. Максим Славинський (Чехословаччині), 6. Степан Смаль-Стоцький (Німеччині), 7. Арнольд Марголін (Великій Британії), 9. Дмитро Антонович (Італії)

Источник: http://esu.com.ua
Прикріплення: 9101807.jpg (235.3 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Четвер, 13.12.2018, 10:36 | Повідомлення # 17
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Співробітники посольства України в Чехії біля символічноїмогили Максима Славинського на Ольшанському кладовищі у Празі, 2017 рік.



Источник: mfa.gov.ua
Прикріплення: 5820566.jpg (166.0 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Четвер, 10.01.2019, 14:56 | Повідомлення # 18
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Славинский М. А. Русская интеллигенция и национальный вопрос, 1910



Юг России занят украинцами, национальное движение которых находится в стадии плодотворного соприкосновения и творческого обмена интеллигенции с широкими народными массами, чем обусловливается его экстенсивный характер. Ближайшее будущее явит картину перехода этого движения из экстенсивности в стадию интенсивного напряжения.

Читать книгу можно здесь.
Прикріплення: 7852455.jpg (458.5 Kb) · 1422649.jpg (55.4 Kb) · 8046087.jpg (162.5 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Вівторок, 14.01.2020, 12:25 | Повідомлення # 19
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


В Санкт-Петербурге (Петрограде) в доме купца 1-й гильдии Ивана Гавриловича Буштуева по Суворовскому проспекту 25, в 1917 году проживал Максим Антонович Славинский.



В книге не только сказано, что в доме проживал Славинский, а также описана биография под заголовком "Этюд о литераторе Максиме Антоновиче Славинском".

Источник: Аркадий Файвишевич Векслер, Тамара Яковлевна Крашенинникова «Суворовский проспект. Таврическая и Тверская улицы», Санкт-Петербург, 2016
Прикріплення: 3797235.jpg (463.8 Kb) · 8493382.jpg (166.1 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Середа, 15.01.2020, 14:50 | Повідомлення # 20
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


В ноябре 2019 года, на аукционе ЛИТФОНД, продавалась книга Дмитрия Владимировича Философова, которую, по всей видимости, он подарил М.А. Славинскому в 1909 году. На титульном листе дарственная надпись черными чернилами: «Многоуважаемому Максиму Антоновичу Славинскому от преданного автора Спб 22 янв. 09».

Источник: https://www.litfund.ru/auction/190/148/
Прикріплення: 0347924.jpg (94.9 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Вівторок, 14.04.2020, 15:35 | Повідомлення # 21
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


Максим Славинський «Церковна справа»

Кожен з нас може належати до якої він хоче віри, але всі ми маємо підтримувати українську церкву в її боротьбі за нововідроження.
Сучасний стан церковної справи на Україні знаємо всі. Поодинокі єпископи і священики прикладають разом з населенням усіх зусиль, щоб довести до традиційних берегів зреформоване релігійне життя, відродивши стародавні форми його внутрішнього й зовнішнього устрою.
І цей трудний момент вибрав оце недавно московський «блюститель патріяршого престолу» для того, щоб розбивати працю українського єпископату. Поставив він свій напад у формальній площині. Українська церква, мовляв, своєвільно відреклася зверхности московського патріярха, якому вона, за згодою патріярха новгородського, підлягала з 1685 року. А тому московський патріарх просить східних патріархів скликати собор, щоб він підпорядкував українську церкву Москві та покарав теперішнього українського єпископа. Цілком ясно, що цей крок московського ієрарха продиктований був йому червоним диктатором, який панує ще й сьогодні в СССР. Одначе, не треба забувати про те, що коли б замість нього була у Москві яка інша влада, все одно аналогічні кроки були б зроблені московською церквою. Так воно було завжди, так буде й далі!
Це вже одна з тих звичок, що їх не позбуваються народи, які посмакували хоч трохи імперіалістичної насолоди. Більш цікаво тут те, як поставляться до московського заклику східні патріархи та чи відбудеться їхній собор. Вирішальним в таких випадках бувають не лише церковні, але й дипломатичні та політичні моменти. Ці останні не ясні і тому немає підстав думати, що патріархи дуже поспішатимуть з тим собором. Але навіть якби собор зібрався і незабаром, навряд чи він винесе прикре для України рішення. Проти цього говорить минуле и уся традиція православних церков Сходу. З східними патріархами у нас давно були якнайкращі взаємини. Поминаємо старі князівські часи, коли Київ мав певне тертя з Царгородом, від якого перебрав віру наш народ і під зверхністю якого жив він біля 700 літ. Уже зі литовської й польської доби з патріархатом у нас була найліпша згода і він фактично ставився до української церкви, як до автокефальної. Що правда, в році 1685 під великим дипломатичним і ще більшим грошовим натиском він зрікся своєї зверхности над українською церквою на користь Москви. Лише в році 1919 патріярхат царгородський, так мовити, виправив цю кривду, бо українському представникові в Царгороді пощастило здобути прихильне ставлення до закону про автокефалію української церкви.
Щодо інших східних ієрархів нагадаємо принаймні кілька фактів. Року 1620, коли українська, церква заходами польського уряду дійшла такого критичного стану, що зостався живий лише один єпископ та й той вікарний (Писаровський), патріярх єрусалимський врятував положення тим, що висвятив у Києві нового митрополита та разом з ним ще п’ять єпископів і відновив цим актом майже завмерлу українську ієрархію. Тридцять літ пізніше новий єрусалимський патріярх благословив у Києві Богдана Хмельницького на велике діло визволення України й відновлення української держави. Трохи згодом під Берестечком митрополит коринтський привіз гетьманові меча, висвяченого в Єрусалимі, і сам загинув в бою, з хрестом в руках поперед козаків. Таких фактів можна було б навести більше і вони не легко забуваються.
Проти можливости негативного для України рішення говорить і вся традиція. Православна Єдність має характер соборности й не спирається на засади ієрархічної зверхности однієї церкви над другою. Тому кожна православна нація має свою власну церкву. Українська автокефальна церква своїм існуванням лише стверджує цю віковічну правду. Та коли б навіть той можливий собор несподівано й поставився до України несприятливо, це не могло б перешкодити їй все ж таки дійти до доброго кінця. Доказом цього може бути хоч би історія автокефалії болгарської церкви, яка стала незалежною проти волі, підтриманої східними патріархами церкви царгородської. Отже, нашій церковній справі можуть пошкодити лише самі українці, коли б серед них виявилась розбіжність думок і дій. Одначе, цієї небезпеки нема, бо ж усім ясно нам, що церковна справа стоїте перед нами, як одно з найважливіших завдань нашої доби.

Газета «Голос», Берлін, №27, 23.08.1942

Источник: https://libraria.ua/numbers....нського
Прикріплення: 8354386.jpg (164.0 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Субота, 21.11.2020, 21:53 | Повідомлення # 22
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Виставка "Досвід, куплений дорогою ціною...": українська дипломатія 1917-1926".



Источник: http://sshdir.org.ua/wp-content/uploads/2020/12/Vystavka.pdf
Прикріплення: 0971501.jpg (281.5 Kb) · 3116502.jpg (489.9 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Понеділок, 23.11.2020, 08:55 | Повідомлення # 23
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Сегодня 75 лет со дня смерти Максима Антоновича Славинского.



Источники: https://konkurent.ua, http://www.ukrmemorial.eu
Прикріплення: 6595395.jpg (114.0 Kb) · 1910740.jpg (151.7 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Вівторок, 24.11.2020, 08:21 | Повідомлення # 24
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Готель «Централь» на вул. Гибернській, 10 в м. Прага, в якому розташовувалась Надзвичайна дипломатична місія УНР у Чехословаччині.



Будівля на вул. Шержікова, 3 у Празі, де перебувала Надзвичайна дипломатична місія УНР у Чехословаччині та жив голова місії Максим Славинський.



Источник: http://sshdir.org.ua/wp-content/uploads/2020/12/Vystavka.pdf
Прикріплення: 8293458.jpg (302.8 Kb) · 3822932.jpg (166.3 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Середа, 08.09.2021, 15:01 | Повідомлення # 25
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


Український оперний ансамбль
Произведение У мене був коханий рідний край
Исполнитель: Михаил Минский (Михаил Григорьевич Спирин)
Композитор: Николай Витальевич Лысенко
Слова: Генрих Гейне
Переводчик: Максим Антонович Славинский
Вид аккомпанемента: фортепиано
Аккомпаниатор: Богдан-Юлиан Михайлович Пюрко
Дата записи: 1951

Прослушать можно здесь: У мене був коханий рідний край
Прикріплення: 8580342.jpg (81.6 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: П`ятниця, 10.09.2021, 11:33 | Повідомлення # 26
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
В Российской академии наук, хранятся письма Максима Антоновича Славинского к Николаю Александровичу Морозову.



08.05.1908
Многоуважаемый
Николай Александрович,
Я только сегодня вернулся домой и достал Вашу карточку. 25 рублей не были недоразумением: это гонорар за Ваше стихотворение, помещённое в сборнике "Зарницы". Ошибочный адрес мне указал Ар. Геор. Горнфельд, а деньги я получил обратно, так как Вас не было в СПб. На этих днях, если позволите, заеду к Вам и завезу.
Искренне уважающий
М. Славинский.



23.02.1909
СПб В.О. 12 линия 31б кв. 4
Многоуважаемый Николай Александрович,
После тщательных поисков у Д. Н. Овсянико-Куликовского не оказалось Ваших стихотворений, а потому от редакции "Зарницы" есть к Вам личная просьба возобновить их по черновикам и прислать их нам. Если Вам не трудно, я просил бы Вас прислать их за один раз, чтобы немедленно сдать в набор.
Искренне уважающий Вас
М. Славинский.



10.03.1909
Многоуважаемый
Николай Александрович,
Все три Ваши стихотворения, конечно, приняты и сданы в набор.
Искренне уважающий
М. Славинский.



27.07.1912
Глубокоуважаемый
Николай Александрович,
Статья Ваша, "Общие вопросы современной астрономии", была получена в редакции и уже напечатана в июльской книжке "Вестника Европы". Ждем от Вас указания, куда выслать гонорар и оттиски. Редакция благодарит Вас за привет (все мы, конечно, Вас знаем) и шлем Вам горячие пожелания доброго настроения и плодотворной литературной работы.
Сердечно уважающий Вас
М. Славинский



Источник: Российская академия наук, дело №1710, архив академика Н.А. Морозова

Примечания:
1. Морозов Николай Александрович (1854-1946) – деятель русского революционного движения (народник, народоволец), популяризатор науки, литератор (мемуарист и поэт).
2. Зарницы: сборник беллетристики, стихотворений, художественной критики, философских, социальных, политических, экономических и общественных статей, Санкт-Петербург, типография "Общественная польза", 1908-1909
3. Вестник Европы – русский литературно-политический ежемесячник умеренно либеральной ориентации, Санкт-Петербург, 1866-1918.
Прикріплення: 5084057.jpg (171.7 Kb) · 9802103.jpg (168.7 Kb) · 5715284.jpg (219.8 Kb) · 9420484.jpg (76.7 Kb) · 4557586.jpg (89.7 Kb)


Санкт-Петербург
 
СебастянДата: Вівторок, 23.11.2021, 13:39 | Повідомлення # 27
Сержант
Група: Модератор
Повідомлень: 28
« 5 »
Країна: Україна
Статус: :-(
Зі статті Євгена Перебийніса, Надзвичайного і Повноважного Посла України в Чеській Республіці: https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/03/4/159087/

М.Славінський прибув до Праги на початку грудня 1919 року і одразу ж, крім напрацювання політичних контактів, в т.ч. зустрічі з Президентом Чехословаччини Томашем Масариком, якого він знав особисто ще раніше, активно включився й в інформаційну роботу.
Він використовував кожну можливість, щоб через газети і журнали доносити до чехословацької громадськості об'єктивну інформацію про Україну, її зовнішньополітичні цілі й позицію щодо актуальних міжнародних проблем.
Вже протягом кількох перших місяців він зміг дати кілька інтерв'ю та, завдяки непоганим особистим зв'язкам з деякими журналістами, опублікувати низку важливих інформаційних повідомлень у провідних місцевих газетах.
Привертає до себе увагу, наприклад, те, що фотографія Максима Славінського у червні 1919 року з'явилася на обкладинці одного з найпопулярніших у тодішній Чехословаччині ілюстрованих часописів "Чеський світ". Про те, наскільки важливо це було, свідчить той факт, що жодний інший іноземний посол у тоді не зміг потрапити на обкладинку цього журналу.

Прикріплення: 4020834.jpg (143.9 Kb)


Нішо, крім Ставища!
 
ViktorДата: Вівторок, 09.05.2023, 14:36 | Повідомлення # 28
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(


В украинском клубе
ПЕТРОГРАД
, 24, I. (Соб. корр.). Сегодня в украинском политическом клубе состоялось многолюдное собрание.
Обширный доклад прочел бывший официальный представитель Рады Славинский, который подчеркнул, что, несмотря на победу большевиков, украинцы в массе стоят на стороне Рады.
Украинцы переживают тяжкое, но временное испытание, Украина не погибла под игом Польши, не умерла под Москвой, переживет и Смольный.

Источник: Газета партии социалистов-революционеров «Трудъ», 1918
Прикріплення: 3409624.jpg (65.4 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Вівторок, 09.05.2023, 20:28 | Повідомлення # 29
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
З’їзд керівників українських дипломатичних місій і посольств УНР у Карлсбаді. 1919 р.

Прикріплення: 6526382.jpg (408.2 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Середа, 08.11.2023, 07:57 | Повідомлення # 30
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Жизнь : литературный, научный и политический журнал, январь 1899, Санкт-Петербург

Прикріплення: 4900066.jpg (105.5 Kb)


Санкт-Петербург
 
Форум » Історія Ставищенщини » Історичні факти » Максим Антонович Славинский (К 150-летию со дня рождения)
  • Сторінка 2 з 3
  • «
  • 1
  • 2
  • 3
  • »
Пошук:


Ставище © 2024